Мишій сизий – Setaria glauca L.

РОДИНА ТОНКОНОГОВІ (ЗЛАКОВІ) – POACEAE (GRAMINEAE)

Однорічний ярий пізній бур’ян. Стебло пряме, висотою 10-60 см, під суцвіттям шорстке. Пластинка листків сизувато-зелена, лінійно-ланцетна, зверху шорстка. Суцвіття – циліндрична щільна колосовидна волоть (султан) довжиною 4-6 см. Колоски безості, щетинки, які їх оточують, жовтувато-рудуваті. Цвіте в червні – серпні, вересні. Корінь мичкуватий, проникає в грунт на 105–173 см і в сторони від стебла на 35–78 см. Плід – яйцевидноовальна, однобічна, опукла, поперечнозморшкувата, лимонно-зелена або темно-бура плівчаста зернівка довжиною 2-2,75, шириною 1,65-1,75, товщиною до 1 мм. Маса 1000 зернівок 2-2,75 г.

Плодоносить у липні – вересні. Максимальна плодючість 13800 зернівок, свіжодостиглі й недостиглі зернівки проростають в грунті з глибини не більше 16-18 см. Зернівки зберігають життєздатність до 30 років, не втрачають схожості при тривалому перебуванні в воді. Рослина більш вологолюбна, ніж мишій зелений. Сходи з’являються в квітні – травні (червні – липні) при мінімальній температурі +6…+8°С і оптимальній +20…+24°С. Росте на полях, пасовищах, рясно на розпушених піщаних і суглинкових грунтах. Поширений як післяжнивний бур’ян на полях після збирання ранніх озимих і ярих зернових, а також в посівах пізніх ярих культур.

В південних областях і зрідка по всій країні поширений інший вид – мишій зелений, який відрізняється від мишію сизого зеленим кольором щетинок суцвіття. Насіння його придатне для годівлі птиці.

Хімічні заходи боротьби:

Альфа-Гетьман (метолахлор 960 г/л)
Альфа-Нуфурон (нікосульфурон 750 г/кг)
Антизлак (клетодим 240 г/л)
Багіра Супер (хізалофоп-П-етил 50 г/л)
Еталон (ацетохлор 900 г/л)
Козак (клетодим 120 г/л)
Отаман (ізопропіламінна сіль гліфосату 480 г/л, у кислотному еквіваленті – 360 г/л)
Отаман Екстра (калійна сіль гліфосату 663 г/л, у кислотному еквіваленті – 540 г/л)
Рамзес (похідні сульфонілсечовини)
Альфа-Дикват (дикват 150 г/л)