Часто можна почути: «Та що там добрива зроблять?», «Все просто – вніс селітри, і воно росте, нічого більше не потрібно»… Але мікроелементи, їхні комбінації і чіткість внесення продуктів у визначені періоди розвитку культури дуже важливі.
Вивчення умов росту і розвитку рослин почалося ще в далекому 18 ст., коли з’являлися так звані «аптечні городи» та акліматизаційні сади. І це не десь там в Європі, а у нас, в Полтавських Лубнах. З часом такі аптеки переросли з маленьких городів в дослідні поля, а на початку 20 ст. були переформатовані в науково-дослідні станції. Деякі з них є діючими і нині. Вивчали все – від обробітку ґрунту до впливу того чи іншого елемента на розвиток культур.
Розуміння важливості мікроелементів прийшло… Думаєте, із заходу? А ні! Ще у далеких 1924-1939 роках академік Власюк Петро Антипович довів важливість використання марганцю на цукрових буряках і показав науковій спільноті вплив на врожайність цього елемента.
Сучасні знання про мікроелементи дуже обширні. Зрозуміло, що вони беруть участь в життєдіяльності будь-якого організму в надмалих кількостях (тисячні чи стотисячні частки відсотка). Надважливими є марганець, цинк, молібден, залізо, мідь, кобальт, бор та інші.
Всі біохімічні процеси рослин побудовані саме на мікроелементах – від поділу клітини до її старіння. Обмін речовин, функціональні зміни та виправлення цих змін, синтез хлорофілу, інтенсивність фотосинтезу, стійкість рослин до грибкових та бактеріальних захворювань, стійкість до несприятливих температурних коливань – у всьому бере участь мікроелемент.
Бор – потреба в ньому є протягом всього періоду вегетації. Бор задіяний у поділі клітин, синтезі білків, є необхідним компонентом клітинних оболонок. Завдяки йому в рослинах покращується синтез та переміщення, накопичення вуглеводів, краще засвоюється кальцій в процесі обміну речовин.
За нестачі бору цукри накопичуються в листках і слабо переміщуються у товарну частину врожаю. Відмирають точки росту, утворюються пустоти в коренях, спостерігаються порушення судинних тканин рослин, відхилення у формуванні репродуктивних органів. Саме нестача бору гальмує поглинання кальцію рослинами, що призводить до утворення верхівкових гнилей на плодах.
Зовнішні ознаки дефіциту: зупинка росту, хлороз верхівки, а потім повне відмирання точки росту, опадання квіток, пустоцвіт, опадання завꞌязі.
Мідь – входить до складу багатьох ферментів, пов’язаних з окисно-відновними процесами в рослині. Відіграє велику роль у фотосинтезі та засвоєнні рослинами азоту, особливо амонійного. Достатня кількість міді підвищує стійкість рослин проти грибкових і бактеріальних хвороб, зокрема, проти бурої плямистості, у зернових знижує рівень захворюваності сажкою.
Нестача міді затримує синтез пептидів, амінокислот, білків. Ознаки нестачі міді найчастіше проявляються на кислих дерново-підзолистих та легких піщаних ґрунтах.
Симптоми нестачі міді проявляються в побілінні та підсиханні кінчиків листкових пластинок, надмірному кущенні, суховершковості у плодових дерев та появи міжжилкових хлорозів на листі.
Залізо – його важливість важко переоцінити, оскільки залізо бере безпосередню роль у окисно-відновних реакціях, які відбуваються при диханні та фотосинтезі. Без заліза не відбувається синтез хлорофілу: зупинку цього процесу ми можемо бачити наочно при хлорозах, тобто посвітлінні листової пластини молодих листків. За гострого дефіциту заліза рослини можуть загинути.
Марганець – активує численні ферменти, особливо ті, що беруть участь у фотосинтезі, синтезі вуглеводів і протеїнів. Фізіологічна роль марганцю в рослинах пов’язана з його участю в окисно-відновних реакціях, диханні, вуглеводному та білковому обміні.
Ознаки дефіциту марганцю у рослин найчастіше спостерігаються на карбонатних ґрунтах та ґрунтах з реакцією ґрунтового розчину вище рН 6.5, за низьких температур та при високій вологості. Нестача марганцю супроводжується хлорозами та появою на нижній частині листка сірих, сіро-зелених або бурих плям. З часом відбувається некроз тканин.
Молібден – входить до комплексу ферментів, пов’язаних із засвоєнням рослиною азоту та його перетвореннями. Він бере участь у вуглеводному обміні в рослині, а також засвоєнні фосфору та його участі у синтезі вітамінів і хлорофілу. Також молібден впливає на інтенсивність протікання окисно-відновних реакцій. Він входить до складу ферментів нітрит- та нітратредуктаза, які відповідальні за трансформацію азоту в рослині, тому молібден дуже важливий для бобових культур, які здатні за допомогою бульбочкових бактерій фіксувати азот з атмосферного повітря.
Дефіцит молібдену призводить до глибоких порушень в обміні речовин в рослинах. При його нестачі в тканинах накопичуються нітрати внаслідок гальмування перетворення цієї форми азоту в сполуки білкової природи.
Потреба рослин у підживленні молібденом виникає як правило на кислих ґрунтах, де він менш доступний. Візуально дефіцит молібдену проявляється у вигляді світло-зеленого, або навіть жовто-зеленого кольору листків, при цьому самі листки стають вужчими, а їхні краї закручуються всередину та відмирають.
Цинк – елемент із важливою і різноплановою фізіологічною роллю в рослинах. Він бере участь в білковому та вуглеводному обміні в рослинах, зокрема, у накопиченні та формуванні білків, цукрів, крохмалю. Цинк входить до складу багатьох ферментів, відповідальних за життєдіяльність і здоров’я рослин. Він підвищує стійкість рослин до температурних коливань, особливо критичних проявів – посуха, різке зниження температури.
При нестачі цинку відбувається накопичення фенольних сполук, які знижують стійкість до хвороб. Дефіцит цинку для рослин найчастіше проявляється на піщаних, карбонатних та торфових ґрунтах, а також за дуже високого вмісту фосфору в ґрунті. Його нестача найсильніше відображається на утворенні насіння та на формуванні вегетативних органів рослин.
При дефіциті цинку у рослин з’являються хлоротичні плями на листках які з часом стають блідо-зеленими, а потім біліють, закладається менше квіткових бруньок, урожайність різко знижується. Так як цинк є попередником ауксинів, то його влив на ростові процеси є неоціненним, і при активному наростанні вегетативної маси, особливо на зернових культурах, спостерігається пригнічення ростових процесів, побіління міжжилкового простору, а пізніше і всієї рослини. Втрати урожаю тієї ж кукурудзи за нестачі цинку можуть сягати від 10-15 %.
Компанія ALFA Smart Agro має в своєму портфелі 4 продукти – ідеальні рішення для позакореневих підживлень основних груп культур: НАЙС Зернові, НАЙС Олійні, НАЙС Кукурудза, НАЙС Бобові. Кожен з цих продуктів має оптимальний набір усіх поживних речовин у співвідношенні, яке відповідає фізіологічним особливостям росту та розвитку культур.
Препаративна форма у вигляді водних концентратів, хелатовані форми металічних елементів живлення – забезпечують відмінну сумісність продуктів НАЙС в бакових сумішах із фунгіцидами та інсектицидами, що дозволяє комплексно підходити до технологічних рішень в господарствах.
Мікродобрива ТМ НАЙС – виключна точність в роботі кожного елемента!
