Клас Павукоподібні – Arachnida
Підклас кліщі – Acari
Ряд акариформні кліщі – Acariformes
Родина павутинні кліщі – Tetranychidae
Небезпечний шкідник овочевих культур у теплицях та парниках. Найчастіше він пошкоджує огірки, диню, кавуни, баклажани, перець, квасолю, значно рідше – томати.
Морфологічні ознаки. Доросла самка кліща має широкоовальну форму тіла, завдовжки близько 0,4 мм. Колір залежить від стану кормової рослини і періоду року. Самки літніх поколінь сірувато- або жовтувато-зеленого кольору з темними плямами по боках. Самці значно менші від самок за розмірами, з видовженим і звуженим до заднього кінця тілом.
Яйце кулясте, прозоре, із зеленуватим відтінком. Личинка має форму півкулі, з трьома парами ніг. Німфи подібні до дорослих кліщів, але дещо менші за розмірами. За оптимальних умов (вологість повітря 35-55 %, температура +29…+ 30 °С) самка відкладає близько 150 яєць. Період ембріонального розвитку шкідника становить 3-5 діб. Личинки після трьох линянь, проходячи через фази пронімфи та дейтонімфи, перетворюються на дорослих кліщів.
На розвиток однієї генерації шкідника залежно від гідротермічних умов потрібно від 7 до 25 діб. За рік павутинний кліщ може дати до 20 поколінь. Кліщі живляться соком рослин, знаходячись під павутиною на нижньому боці листків. Першим симптомом пошкодження рослин кліщем є поява окремих світлих плям на листках. У разі інтенсивного пошкодження листки набувають світло-мармурового кольору. Пошкоджені листки жовтіють, засихають і обпадають; рослини пригнічуються, відстають у рості, що призводить до зниження врожаю. Втрати врожаю огірка від пошкоджень павутинним кліщем можуть сягати 40 – 60 %. Діапаузуючі самки шкідника тривалий час зберігаються під рослинними рештками, у щілинах теплиць, бджолиних вуликах тощо.
На відміну від активних форм вони характеризуються яскраво оранжевим кольором, не потребують живлення і не розмножуються, стійкі до несприятливих умов довкілля. Значна частина таких самок впродовж тривалого часу може витримувати температуру до –27°С, тоді як активні кліщі гинуть при –1…-3°С. Основним фактором, що викликає появу діапаузуючих самок, є довжина світлового дня, певний вплив мають також температура та стан кормової рослини. За високих температур повітря (понад +25°С) шкідник продовжує розвиватись незалежно від тривалості світлового дня. Після перебування в умовах додатних знижених температур (+3…+ 6 °С) та при подальшому її підвищенні до +16…+20°С діапаузуючі самки стають активними, живляться і відкладають яйця. У закритому ґрунті шкідник поширюється переважно з одягом обслуговуючого персоналу, а також з інвентарем і тарою.
Заходи захисту.
Ранее против паутинных клещей довольно часто использовали биопрепараты на основе Bacillus thuringiensis, содержащие экзотоксин (БТБ, бикол). Оказалось, однако, что эти препараты негативно влияют не только на вредителей, но и на хищных клещей, причём это влияние носит долговременный характер. Кроме того, эти препараты способны вызывать аллергию при контакте с обработанными растениями. Концентрация рабочего раствора — 0,8–1%. Эффективность достигает 80–90% уже через 2 суток.
Фосфороорганические инсектициды (АКТЕЛЛИК, КЭ) способны снизить численность клещей на 75–80%. Эту особенность инсектицидов необходимо учитывать при защите растений от комплекса вредителей: тлей, клещей, трипсов, белокрылок и пр.
