Збудник – сумчастий гриб Erysiphegraminis (DC) (синонім Blumeria graminis (DC) Speer.).
Поширена повсюди. Уражує пшеницю, жито, ячмінь, дикі злаки.
Шкідливість хвороби виявляється у зменшенні асиміляційної поверхні, руйнуванні хлорофілу. Інтенсивний розвиток хвороби може бути причиною зменшення кількості і маси зерен та недобору врожаю до 15%, а в роки епіфітотій – 30% і більше.
Ознаки ураження. Борошниста роса уражує листки, листкові піхви, колоскові луски, остюки і рідше – стебла. Виявляється у вигляді білого павутиноподібного нальоту, що складається з міцелію, конідій та конідієносців. Пізніше наліт ущільнюється, набуває борошнистого виду, утворюючи ватоподібні подушечки, які в кінці вегетації стають жовто-сірими і на них утворюються дрібні чорні клейстотеції.
Джерела інфекції. Зимує збудник у вигляді міцелію – на озимих та клейстотеціями – на рослинних рештках.
Розвиток хвороби. Зараження відбувається конідіями та сумкоспорами при температурі від +3°С до +31°С (оптимум +15…+20°С) та відносній вологості повітря 60-100%. Патоген утворює конідіальну і сумчасту стадії.
В теплу весняну чи осінню погоду слід очікувати інтенсивного зараження борошнистою росою. Стимулює розвиток і розповсюдження інфекції висока вологість повітря та температура повітря +18…+22°С та чергування теплих та сирих днів.
При ранніх строках сівби може відбутися більш інтенсивний розвиток збудника, ніж при оптимальних. Крім того, підвищенню ступеню ураження рослин борошнистою росою сприяє надмірна кількість азотних добрив.
Заходи захисту. Збирання врожаю без втрат; знищення падалиці та злакових бур’янів; посів в оптимальні агротехнічні строки; ретельний і своєчасний обробіток ґрунту; вирощування стійких сортів; внесення кремнієвих та калійних добрив; застосування фунгіцидів (Альфа-Стандарт, Фенікс, Фенікс Дуо).
