Збудники – базидіальні гриби: на ячмені – Ustilago nuda Kell et Sw., на пшениці – U. tritici (Pers.), на житі – U. vavilovi Jacz.
Поширена в усіх зонах вирощування пшениці, ячменю, жита. Особливо великої шкоди завдає посівам ячменю.
Шкідливість. Уражені рослини не утворюють зерна, надземна маса їх на 30-40% менша, ніж здорових. Є і приховані втрати: деякі рослини видужують, але якість і кількість врожаю знижуються, підвищується сприйнятливість до інших хвороб.
Ознаки ураження.Хвороба виявляється під час виколошування. При цьому в пшениці та ячмені майже всі частини колоса, крім стрижнів, перетворюються в рихлу чорну спорову масу ще до виходу з піхви листка. Уражений колос виходить з піхви спочатку вкритий тонкою прозорою оболонкою, крізь яку добре видно чорну масу теліоспор. Потім оболонка руйнується і теліоспори розпорошуються. На житі летюча сажка виявляється головним чином на нижній частині колоса, де утворюється рихла чорна спорова маса, яка погано розпорошується. Верхня частина колоса зовні зберігає вигляд здорового, але не утворює зерна. Аналогічні симптоми дуже рідко можна спостерігати і на пшениці та ячмені.
Джерела інфекції. Інфекція розповсюджується при руйнуванні сажкових мішечків, утворених замість здорового насіння. З потоками повітря спори сажки переносяться на здорові рослини. Зараження пшениці, ячменю та жита відбувається під час цвітіння, іноді можливе і після цвітіння.
Розвиток хвороби. Під час проростання зерна гіфи гриба активізуються і уражають проростки рослин. Грибниця дифузно поширюється по стеблу й іноді проникає навіть у листки. У період формування колоса міцелій розростається, потовщується. Пізніше стінки клітин гіф стають драглистими і вся грибниця перетворюється в суцільну масу, в якій диференціюються теліоспори, і замість частин колоса утворюється спорова маса.
Сприяють ураженню посівів підвищена вологість повітря і високі температури (+18…+24°С) у фазі цвітіння. Холодна погода під час сходів і суха в період від сходів до колосіння ярого ячменю підвищують шкідливість летючої сажки.
Заходи захисту. Використання здорового посівного матеріалу; більш пізній посів озимих та ранній – ярових культур; вирощування стійких сортів; протруювання насіння (Венцедор, Діксіл Ультра).
