Збудник хвороби – Drechslera teres f. sp. maculata.
Поширення. Зустрічається повсюди.
Шкідливість. Хвороба більше уражує посіви ранніх строків. Втрати врожаю при інтенсивності ураження від 50 до 70% становлять 33-50%.
Ознаки ураження. Виявляється у вигляді бурих овальних плям з великою кількістю поперечних і поздовжніх рисок, які створюють візерунок сітки. Плями не зливаються в окремі поздовжні смуги, на яких утворюється темно-сірий наліт конідіального спороношення. На зернівках плями світло-бурі з ніжним сітчастим візерунком.
Джерела інфекції. Міцелій, склероції і конідії, які зберігаються на рослинних рештках і зерні. Навесні може утворюватися сумчаста стадія у вигляді перитеціїв з сумками та сумкоспорами, які є додатковим джерелом первинної інфекції.
Розвиток хвороби. Спороутворення відбувається лише на некротизованій тканині. Сприятливі для споруляції умови настають при вологій і теплій погоді – температура від +5°С до +35°С. Оптимальна температура – біля +20°С, якщо вологість повітря не опускається нижче 95%.
Поширення спор в посівах відбувається в основному за допомогою вітру в умовах низької вологості повітря. Проте на стадії інфікування, для успішного зараження, знову потрібні умови високої вологості повітря (чергування дня і ночі).
За сприятливих умов (+20°С і 100% вологості повітря) тривалість латентного періоду може скласти всього 5 днів. Гриб по черзі заселяє яруси листя з низу до верху. Таким чином, чергування від одного до декількох днів з опадами і 2–4 днів з високою інсоляцією в умовах низької вологості повітря, провокує швидке поширення сітчастої плямистості ячменю.
Заходи захисту. Дотримання 2-3 річної сівозміни; заорювання рослинних решток; оптимальні строки посіву озимого ячменю; просторова ізоляція між озимим та ярим ячменем; вирощування стійких сортів; протруювання насіння (Венцедор) та обробка посівів фунгіцидами (Фенікс, Фенікс Дуо).
Цілеспрямовані заходи боротьби з сітчастою плямистістю слід проводити на початку споруляції. Часові рамки для вживання фунгіцидів при зараженні Drechslera teres відносно обмежені – всього 1–1,5 дня після зараження. Тому обприскування посівів фунгіцидами здійснюють на початку спороутворення на заражених листках нижніх ярусів.
