Збудник – Drechslera graminea Ito.
Поширення. Зустрічається повсюди, більш шкідлива на Поліссі та в Лісостепу.
Шкідливість. Смугаста плямистість призводить до відмирання листків, утворення щуплих зерен. Урожай зерна за умов епіфітотійного розвитку може знижуватися в 4,5 рази.
Ознаки ураження. Уражує листки, піхви, стебла і колосся спочатку у вигляді жовтих плям, які пізніше зливаються у світло-коричневі смуги з вузькою пурпуровою облямівкою. На плямах і смугах утворюється темно-сірий наліт конідіального спороношення. Максимальний розвиток хвороби спостерігається, як правило, у фазі цвітіння-наливання зерна. У місцях ураження листки підсихають, руйнуються, розщеплюються уздовж на кілька частин, засихають і обпадають. При ураженні колоса міцелій проникає в зав’язь, спричиняє внутрішнє зараження зерна без зовнішніх ознак, але в окремих сортів цей тип ураження викликає побуріння зародка і всієї зернівки. У сприйнятливих сортів спостерігається дифузне поширення міцелію.
Джерела інфекції. Рослинні рештки та уражене насіння. Після перезимівлі в рослинних рештках гриб може утворювати перитеції з сумками та сумкоспорами, які є додатковим джерелом інфекції. У цій стадії збудник смугастої плямистості називають Pyrenophora graminea.
Розвиток хвороби. Міцелій, що знаходиться в зерні ячменю, після висіву проростає разом із зерном. Сприятливими є прохолодно-сирі погодні умови. Проростання міцелію разом із зародком приводить до зараження всього проростка.
Після інфікування піхви зародкового корінця гриб поширюється всередині всієї молодої рослини. Рослина уражується хворобою в тій або іншій мірі, залежно від стійкості до хвороби сортів ячменю.
Заходи захисту. Використання здорового посівного матеріал; вирощування стійких сортів; стимулювання появи швидких сходів; протравлення насіння (Венцедор).
