Збудники – базидіальні гриби: на пшениці – Urocystis agropyri Koern., на житі – U. Occulta Rabh.
Поширення. Уражує пшеницю, жито. На житі зустрічається в районах його вирощування, а на пшениці – осередками, переважно в Криму.
Шкідливість. Хворі рослини дають в 5 разів менший урожай маси, зменшується продуктивна кущистість. Недобір урожаю зерна в польових умовах відповідає проценту уражених рослин.
Ознаки ураження. Теліоспори збудників зібрані в спорокупки у вигляді клубочків. Клубочки округлі, продовгуваті або мають форму еліпса.
Хвороба виявляється на стеблах, листках і піхвах у вигляді довгастих опуклих смуг завдовжки до кількох сантиметрів. З часом ці смуги набувають свинцево-синього кольору. В місцях уражень епідерміс розтріскується і назовні виступає темна маса теліоспор, що легко розпорошуються. Уражені рослини відстають у рості, замість колосків і зерна утворюється спотворена маса тканин.
Джерелом інфекції є засмічене теліоспорами зерно та ґрунт, де вони зберігають свою життєздатність рік і більше.
Розвиток хвороби. Теліоспори стеблової сажки пшениці та жита проростають після місячного періоду спокою. Вони утворюють одноклітинні базидії, на верхівці яких буває від 2 до 6 циліндричних невідокремлених базидіоспор. Останні проростають й інфекційні гіфи заражають зародки. Процес зараження можливий від моменту проростання насіння до утворення першого листка. Міцелій поширюється в усій надземній частині, але теліоспори утворюються лише в певних місцях. Оптимальними умовами для зараження є температура в межах +13…+21°С та низька вологість ґрунту.
Заходи захисту. Велике значення в зниженні ураження рослин має висів насіння у ґрунт з вологістю не нижче 60-70%, запобігання повторних посівів, протруювання посівного матеріалу (Венцедор, Діксіл Ультра).
