Збудник – недосконалий гриб Bipolaris sorokiniana Shoem. (Helminthosporium sativum Pamel., King Bakkel, Drechslera sorokiniana Subrom)
Поширена повсюди, але найбільшої шкоди завдає в степовій зоні та Лісостепу в посушливі роки, особливо на ярій пшениці та ярому ячмені. Уражує також інші зернові колосові та дикорослі злаки.
Шкідливість. Залежно від рівня розвитку хвороби вона викликає зрідження посівів, пустоколосість або призводить до розвитку неповноцінного колоса із щуплим зерном
Ознаки ураження. При ураженні спостерігається побуріння, деформація проростків, які часто гинуть до виходу колеоптиля на поверхню ґрунту. На сходах на піхвах нижніх листків, а пізніше – і на основі стебла з’являються бурі смуги та плями. У фазі виходу в трубку спостерігається побуріння вузла кущення, при сильному ураженні – і першого надземного міжвузля.
Джерела інфекції. Конідії не втрачають свою життєздатність до 1,5 року на рослинних рештках чи у ґрунті. Міцелій гриба може зберігатися в ураженому насінні або за несприятливих умов розвиватися як сапрофіт.
Розвиток хвороби. Хвороба більш інтенсивно розвивається на ослаблених рослинах, її шкідливість підвищується за умов посухи. У цих умовах патоген виділяє токсини, які руйнують тканину, І рослина гине.
За умов теплої (температура +20…+28°С) та вологої погоди (вологість повітря понад 95%) спостерігається загнивання нижніх вузлів і вилягання рослин, тоді хворобу називають темно-бурою плямистістю. За таких умов патоген уражує колоски, проникає в перикарпій і ендосперм, викликає побуріння зародка і тоді такі симптоми називають чорним зародком.
В окремих випадках гриб утворює сумчасту стадію – Cochliobolus sativus Drechsler ex Dastur.
Захворюванню сприяє м’яка зима, спочатку суха, потім волога погода, порушення сівозміни, пошкодження посівів низькими температурами.
Заходи захисту. Висока культура землеробства; боронування озимих зернових культур; протруєння насіння (Альфа-Стандарт, Венцедор).
