Збудники - незавершені гриби з роду Ascochyta: A. pisi Libert., A. pinodes Jones (сумчаста стадія Mycosphaerella pinodes Petr.West.), A. pinodella Jones.
Поширення. Захворювання широко розповсюджене в усіх районах вирощування гороху і проявляється протягом всього періоду вегетації на всіх наземних органах рослин.
Шкідливість. В Україні є однією з найбільш шкідливих хвороб цієї культури. Шкідливість аскохітозу проявляється у зниженні схожості ураженого насіння, загниванні кореневої шийки та коренів, затримці розвитку рослин. Молоді, сильно уражені рослини відстають у рості і розвитку від здорових в 1,5-3 рази, передчасно засихають, листя на них опадає. За сприятливих для розвитку аскохітозу погодних умов, хвороба може поширюватися на значній площі посівів гороху. Кількість ураженого аскохітозом насіння іноді може досягати 90%, з нього приблизно 60% повністю втрачає схожість, а з іншого ураженого насіння розвиваються слабкі рослини, які гинуть в перші тижні вегетації. Продуктивність уражених рослин знижується, недобір врожаю складає 0,24-0,34 т/га.
Ознаки ураження. Характерною ознакою ураження аскохітозом є плямистість на листі, черешках, стеблах, бобах та насінні. При ураженні блідо-плямистим аскохітозом A. pisi на уражених листках з'являються округлі плями жовтуватого або світло-коричневого кольору з темно-бурою облямівкою, діаметром до 8 мм. На стеблах і черешках плями коричневого кольору, видовжені і дещо вдавлені. В подальшому плями можуть збільшуватися, окільцьовувати стебла, в результаті чого останні надламуються, і вся рослина або окремі пагони засихають.
На бобах плями округлі або неправильної форми, вдавлені, світло-каштанового кольору з темно-бурою облямівкою. При сильному ураженні плями зливаються і можуть охоплювати всю поверхню боба. Згодом в центрі плям формуються групи дрібних, ледь помітних темно-бурих, занурених в тканини крапок (пікнід), в яких утворюються численні спори (конідії) гриба.
Перші ознаки ураження аскохітозом з'являються на листі, часто ще у фазу сходів. Найбільшого розвитку хвороба досягає у фази наливу-дозрівання бобів гороху; при цьому на листі, стеблах, бобах та насінні утворюється багато плям. При зараженні рослин в кінці вегетації типові плями не з'являються, а на уражених ділянках добре помітні пікніди.
Джерела інфекції. Основним джерелом первинної інфекції аскохітозу є заражене насіння та незаорані рослинні рештки, на яких гриб зимує, в залежності від виду збудника, у вигляді пікнід або перитеціїв (Mycosphaerella pinodes). При цьому на насінні збудники хвороби можуть зберігатися більше 5 років.
Розвиток хвороби. Ураження рослин аскохітозом може відбуватися, як навесні при проростанні ураженого насіння, так і протягом вегетації спорами - конідіями, що формуються у плодових тілах – пікнідах. При попаданні на листя або інші органи рослин, вони спричиняють нове ураження. Від моменту зараження збудником захворювання до проявлення хвороби на органах рослини проходить 2-8 днів. Розвиток хвороби починається з нижнього листя, потім вона піднімається вище, охоплюючи стебла і боби. Через стулки бобів гриб проникає в насіння, під насіннєву оболонку.
Сильне ураження гороху аскохітозом спостерігається при поєднанні високої вологості повітря з температурою +20...+25°С. Зниження температури повітря, навіть, при наявності достатньої кількості вологи, перешкоджає розвитку хвороби. Розповсюдженню хвороби, наряду з кліматичними умовами, в значній мірі сприяють пошкодження рослин бульбочковими довгоносиками та механічне травмування.
Заходи захисту. Дотримання 3-4 річного чергування культури в сівозміні; своєчасне збирання врожаю; знищення післяжнивних решток; використання здорового посівного матеріалу; ранні строки посіву; протруювання насіння. При сприятливих для розвитку хвороби умовах застосування фунгіцидів (Фенікс Дуо).
