Збудник – гриб Erysiphe communis Grev. f. brassicae Hamm. Хвороба особливо шкідлива у південних областях.
Ознаки ураження. На листках, переважно з верхнього боку, з'являється білий борошнистий або повстяний наліт, на якому утворюються чорні клейстотеції з 2–8 сумкоспорами. Уражені листки стають крихкими і відмирають.
Джерела інфекції. Інфекція зберігається у вигляді клейстотеціїв та міцелію в зимуючих культурах чи рослинних рештках.
Розвиток хвороби. Первинне зараження відбувається навесні від сумкоспор, що зимують на рослинних рештках, у клейстотеціях, а під час вегетації рослин гриб поширюється конідіями. Масовий розвиток хвороби спостерігається в суху, прохолодну погоду.
Заходи захисту. Дотримання 3-4 річної сівозміни; просторова ізоляції між посівами озимого і ярого ріпаку не менше як 1000 м; знищення рослинних решток після збирання врожаю відповідним обробітком ґрунту. При з'явленні хвороби посіви обробляють фунгіцидами (Альфа-Тебузол) з обов’язковим додаванням прилипача (ПАР Альфалип).