Збудник – Erysiphecommunis Grev. f. betae Poteb.
Поширення. Захворювання виявляють в усіх районах бурякосіяння, але частіше у південних, на рослинах першого і другого року вирощування.
Шкідливість борошнистої роси полягає у гальмуванні асиміляції, посиленні транспірації рослин, порушенні процесів синтезу цукрів та інших органічних сполук, погіршенні відтоку пластичних речовин у корінь, а також швидкому старінні листків. Недобір урожаю буряку від борошнистої роси може перевищувати 10%.
Ознаки ураження. Перші ознаки хвороби проявляються на листках з верхнього і нижнього боків у вигляді білого павутиння, яке швидко розростається і формує білий суцільний наліт. Його можна спостерігати на стеблах і клубочках насіння буряку.
Джерела інфекції. Зимує гриб у вигляді клейстотеціїв на рештках уражених рослин на поверхні ґрунту, на головках маточних буряків і клубочках насіння.
Розвиток хвороби. В Україні прояв захворювання спостерігається наприкінці липня і навіть пізніше. За допомогою конідій хвороба швидко поширюється, особливо за умов сухої і жаркої погоди, коли температура повітря досягає +20…+30˚С, а опадів мало. За таких умов рослини в'януть, що знижує стійкість їх до збудника борошнистої роси.
Заходи захисту. Використання здорового посівного та посадкового матеріалу; вирощування культури при високій агротехніці; знищення рослинних решток; вирощування стійких сортів. При сприятливих для розвитку хвороби умовах чи появі перших при знаків хвороби застосування фунгіцидів (Альфа-Стандарт, Альфа-Тебузол, Фенікс, Фенікс Дуо).
