Збудником захворювання є базидіальний гриб Uromysesbetae Lev.
Шкідливість. У хворих на іржу рослинах порушується фотосинтез, посилюється дихання і транспірація, що призводить до передчасного відмирання листків, зниження врожаю та цукристості коренів. Іржа може знизити цукристість на 0,5-0,8 %.
Ознаки ураження. Проявляється захворювання наприкінці весни або на початку літа на молодих листках у вигляді оранжевих, округлих плям 2-6 мм у діаметрі. Згодом у місцях плям на верхньому боці листка з'являються дрібні, світло-коричневі крапочки (спермогонії), а на нижньому боці – чашоподібні вмістилища спор (еції).
Через 10-12 діб (як правило, у червні) на листках з'являються жовтувато-бурі пустули, інколи розміщені концентричними колами. Пізніше такі пустули спостерігають не тільки на пластинках листків, а й їхніх черешках, на стеблах висадків і навіть клубочках бурякового насіння. Восени в місцях уражень утворюються коричневі або чорні пустули — телії.
Джерела інфекції. Зимує гриб теліо-, рідко урединіоспорами на живих листках зимуючих буряків або опалому листі. Часто теліоспори зберігаються на голівках маточних буряків біля основи черешків, що лишаються необрізаними під час очищення коренів. Тому еціальна стадія іржі проявляється насамперед на нижніх листках розетки висадків, які є первинним джерелом інфікування іржі навесні. Джерелом інфекції може бути також насіння, оскільки на ньому інколи утворюються телії з теліоспорами.
Розвиток хвороби. Навесні при температурі +7…+8°С теліоспори, що восени сформувалися в теліях, проростають, утворюючи базидії з базидіоспорами. Останні, потрапивши у краплі води, проростають й ростковою трубкою проникають у тканину листка. Через 18-20 діб при температурі +13…+16°С у місцях ураження утворюються жовті плями з спермогоніальним й еціальним спороношеннями. Еціоспори проростають у краплях роси або дощу у вигляді росткової трубки, яка проникає у тканину рослини. Інкубаційний період з моменту ураження рослин від еціоспори до прояву урединіостадії при температурі +16…+20°С триває 11-24 діб.
За період вегетації гриб може утворювати кілька генерацій урединій з урединіоспорами, чим і пояснюється посилений розвиток хвороби наприкінці літа. Інкубаційний період з моменту ураження рослин від урединіоспори до прояву нового покоління урединій з урединіоспорами при температурі +16…+22°С триває від 10 до 17 діб. Розвитку урединіостадії особливо сприяє тепла й волога погода.
При старінні уражених органів рослини й зниженні температури повітря у місцях утворення урединіоспор та в місцях нового ураження з'являються темно-бурі телії з теліоспорами.
Заходи захисту. Дотримання 2-3 річного чергування культури в сівозміні; просторова ізоляція від насіннєвих ділянок; використання здорового посівного матеріалу; протруювання насіння. При сприятливих для розвитку хвороби умовах чи появі перших при знаків хвороби застосування фунгіцидів (Фенікс Дуо, Альфа-Тебузол).
