Збудник хвороби – недосконалий гриб Botrytis cinerea Pers.
Поширення. Сіра гниль шкодить соняшнику протягом всього періоду вегетації рослин в більшості районів його вирощування.
Шкідливістьхвороби проявляється в зрідженості посівів через загибель уражених рослин, зниженні врожаю на 5-25 %, погіршенні посівних якостей та товарних властивостей насіння (різко знижується схожість насіння, вміст олії знижується на 10 %, кислотне число олії зростає в 10-100 разів, що робить її непридатною для вживання в їжу).
Ознаки ураження. Найбільш сильно патогенні властивості збудника проявляються в зонах достатнього зволоження, де часто спостерігається пліснявіння висіяного насіння і сходів, а також їх в'янення і загибель (частіше у фази сім'ядольних і 1-2 пари справжніх листків) через ураження гниллю кореневої системи, особливо на полях ранніх строків сівби.
По мірі росту рослини патоген уражує стебло та листя: частіше збудник сірої гнилі уражує прикореневу частину стебла. На інфікованому місці через 3-4 дні з'являються бурі плями, стебло вище ураження в'яне, поникає, рослини набувають темно-бурого кольору і всихають.
У фазі пожовтіння кошиків при рясних опадах і прохолодній погоді на тильному боці уражених кошиків з'являються темно-бурі маслянисті плями. Тканини кошика під ними розм'якшуються, гриб розповсюджується в тканинах кошика, проникає в насіннєву оболонку і ядро сім'янки. Згодом хвороба уражує весь кошик, що загниває і частково відпадає від рослини.
Характерною ознакою ураження збудником сірої гнилі є попелясто-сірий наліт міцелію, який являє собою конідіальне спороношення гриба. Утворюється наліт на уражених тканинах за умов вологої і прохолодної погоди.
Розвиток хвороби. Конідії розповсюджуються повітряними потоками та комахами на значні відстані і перезаражують рослини. Проростають конідії за наявності краплиннорідкої вологи при +2...+30°С. В посушливі періоди конідії можуть зберігати життєздатність кілька місяців, що сприяє їх накопиченню протягом вегетаційного періоду у великій кількості.
При зниженні температури (до +4...+14°С) серед конідіального нальоту формуються чорні, неправильної форми з бородавчастою поверхнею склероції розміром 2-7 мм, які зимують в ґрунті на глибині до 5 см, а навесні проростають міцелієм з конідіальним спороношенням.
Факторами, що сприяють ураженню рослин у фазі сходів та поширенню хвороби на кошиках в період їх пожовтіння є надмірні опади та знижена температура повітря (в межах+14...+16°С).
Джерелами інфекції є уражене насіння, рослинні рештки та ґрунт.
Заходи захисту. Вирощування відносно стійких сортів, дотримання чергування культур у сівозміні, просторової ізоляції нових посівів соняшнику від минулорічних не менше 1000 м. Не можна вирощувати соняшник на одному і тому ж полі раніше як через 8 років. Знищення падалиці, видалення післязбиральних решток, ретельне очищення насіння від склероціїв, протруювання насіння (Альфа-Стандарт, Венцедор). В умовах, сприйнятливих для пізнього зараження рослин, рекомендується обприскування фунгіцидами (Альфа-Стандарт). Підсушування кошиків у фазі біологічної стиглості десикантами (Альфа-Дикват).
