Збудник хвороби – базидіальний гриб Puccinia helianthi Schw.
Поширення. Хвороба зустрічається в усіх районах вирощування соняшника. Гриб уражує надземні органи рослин, частіше всього листя. Високий розвиток хвороби спостерігається в другій половині літа, а іноді в кінці вегетації.
Шкідливість іржі полягає насамперед у зменшенні асиміляційної поверхні листків, втраті частини поживних речовин на розвиток та формування спороношення гриба, що призводить до передчасного усихання листків, і в результаті до зниження урожаю та погіршення його якості (лушпинність збільшується, а олійність зменшується). При середньому та сильному ступені ураженості рослин іржею зменшується розмір кошика на 7,5–16 %, врожай насіння – на 14–38 %, маса 1000 насінин на 10–19 %, вміст олії на 4–12 %.
Перші ознаки захворювання, які мають вигляд жовто-оранжевих опуклих плям, з'являються на сім'ядолях або гіпокотілі сходів падалиці. З верхнього боку листків на плямах утворюються кулясті спермогонії, а з нижнього боку - дрібні оранжеві ецидії, які щільно прилягають одне до одного. Ця фаза розвитку хвороби відмічається, як правило, на падалиці.
Після зараження соняшника ецидіоспорами на нижньому боці листків розвиваються іржаво-коричневі подушечки - уредопустули з одноклітинними округлими уредоспорами. Протягом вегетаційного періоду гриб може давати декілька поколінь уредоспор, це підсилює розвиток хвороби, особливо під час цвітіння і формування насіння. Уредоспори досить стійкі проти несприятливих умов і можуть зберігати життєздатність до 6 місяців.
Під кінець вегетації рослин на листках, частіше з нижнього боку, розвиваються темно-коричневі теліопустули з еліпсоїдальними, яйце- або булавоподібними теліоспорами, на довгих безбарвних ніжках.
Джерело інфекції. Під час збирання теліоспори попадають в грунт, де можуть зберігатися в рослинних рештках.
Розвиток хвороби. Навесні теліоспори проростають і з кожної клітини утворюється невеликий безбарвний паросток – базидія, на якій розвиваються чотири безбарвних базидіоспори. Вони дуже легко розносяться вітром і, потрапивши на молоді рослини соняшника, заражають їх. Масове зараження під час вегетації здійснюється уредоспрорами. Поширенню хвороби сприяють температура повітря в межах +18...+20°С і підвищена вологість.
Заходи захисту. Дотримання сівозміни. Ретельне очищення насіння. Обов’язкове знищення падалиці та бур’янів перед посівом соняшнику. При сильному розвитку іржі, особливо на ранніх фазах розвитку рослин, проводиться обприскування фунгіцидами (Альфа-Тебузол, Фенікс, Фенікс Дуо). Після збору врожаю знищення уражених рослинних решток.
