Збудник хвороби – недосконалий гриб Sclerotium bataticola Taub.
Поширення. Збудник хвороби поліфаг і уражує понад 300 видів культурних та дикорослих рослин. На соняшнику шкодить в південних областях України, де відмічається кожного року, незалежно від погодних умов. У роки з сухим і спекотним літом зараження соняшника може сягати 90%.
Шкідливістьхвороби полягає в передчасному засиханні рослин, урожай знижується на 20-60 %, що обумовлено зменшенням розміру кошика на 35 %, маси 1000 насінин на 25-35 %. Олійність насіння знижується на 2-8 %, крім того збільшуються втрати врожаю при збиранні через ламкість і вилягання уражених рослин.
Ознаки ураження. Рослини більш сприйнятливі до ураження попелястою гниллю у фазі бутонізації. Зовнішні ознаки хвороби проявляються в другій половині вегетації соняшника у вигляді пожовтіння, засихання листя і утворення в базальній частині стебла бурої плями, яка не розм'якшується навіть у вологу погоду і поступово набуває світло-попелястого забарвлення. З часом пляма охоплює кільцем стебло і розповсюджується уверх по рослині. Уражені рослини в'януть, засихають, стебло розм'якшується, серцевина зсихається і воно може повністю розсипатися. Кошики та насіння не уражуються і хвороба з насінням не передається.
За зовнішнім виглядом прояв вугільної гнилі нагадує прикореневу форму білої гнилі, але відрізняється від останньої попелястим забарвленням уражених тканин та значно дрібнішими склероціями.
Джерело інфекції. Під епідермісом і в серцевині стебла формуються численні, дрібні (розміром 50-150 мкм) мікросклероції гриба. У ґрунті в рослинних рештках вони зберігають життєздатність до наступного року, весною проростають у міцелій, який проникає безпосередньо у паростки сходів і уражує їх.
Розвиток хвороби. У подальшому, в період вегетації соняшника іде активний ріст міцелію та розповсюдження його по всьому стеблу. Через 10-15 діб після цвітіння міцелій заповнює провідну систему рослини, що перешкоджає надходженню води та поживних речовин.
Поширенню хвороби сприяє висока температура ґрунту (понад +25...+30°С), суха та спекотна погода та використання у якості попередника люцерни.
Заходи захисту. Вирощування відносно стійких сортів, дотримання чергування культур у сівозміні, просторової ізоляції нових посівів соняшнику від минулорічних не менше 1000 м. Не можна вирощувати соняшник на одному і тому ж полі раніше як через 8 років. Знищення падалиці, видалення післязбиральних решток, ретельне очищення насіння від склероціїв, протруювання насіння (Альфа-Стандарт, Венцедор), підсушування кошиків у фазі біологічної стиглості десикантами (Альфа-Дикват).
