Ряд твердокрилі – Coleoptera
Родина зернівки – Bruchidae
Поширений повсюдно. Монофаг. Завдає шкоди гороху (Pisum sativum, P.
arvense).
Морфологічні ознаки. Жук розміром 4-5 мм, чорний, зверху вкритий рудувато-сірими волосками; надкрила вкорочені, не прикривають двох останніх сегментів черевця; на кінці черевця хрестоподібний малюнок білого кольору; передні три членики вусиків, гомілки та лапки середніх ніг червонуваті. Яйце – 0,6-1 мм, еліптичної форми, бурштиново-жовте. Личинка завдовжки 5-6 мм, маленька голова глибоко втягнута в грудний відділ тіла; лялечка – 4-5 мм, світло-жовта.
Біологічні особливості. Зимують жуки в зерні у сховищах. На півдні Україні значна частина їх зимує в скиртах соломи, серед решток рослин, під корою дерев і в ґрунті. Масовий вихід жуків з горошин спостерігається за температури повітря +26…+28 °С, при +20°С – вихід більш розтягнутий у часі, при +15…+16°С і нижче – слабкий. Підвищена вологість прискорює вихід жуків із зерен. Жуки, що перезимували, з’являються у травні, концентруючись у садах, на квітучій черемсі (по краях лісосмуг), на бур’янах. На плантацію гороху потрапляють разом із висіяним насінням, але більша частина їх перелітає з місць зимівлі.
Підвищена чисельність жуків на полях спостерігається наприкінці травня, у фазу утворення вусиків і особливо під час появи бутонів та на початку цвітіння. Жуки живляться пилком і пелюстками квіток.
Досить активні жуки в жарку погоду (за температури не менш як +21°С), у похмурі дні, а також уранці та ввечері ховаються в квітках гороху або поміж стуленими молодими листками. Поля починають заселяти з країв, поступово охоплюючи всю площу. Відкладання яєць спостерігається з першої декади червні у степовій, з середини червня – у лісостеповій зонах. Самки відкладають яйця зверху на боби. Початок відкладання яєць спостерігається за температури +18°С, масове – при +26…+27°С. Плодючість самок становить від 70 до 220 яєць. Яйця добре помітні на зеленому фоні боба.
Ембріональний розвиток яєць триває 6-10 діб. Після відродження личинка прогризає стінку боба, потім тканину зеленого, часто недорозвиненого, зерна, в якому відбувається подальший повний розвиток личинки, лялечки і жука нового покоління. У зерно здатні проникнути кілька личинок, але виживає лише одна. У лісостеповій зоні розвиток личинки відбувається впродовж 36-37, лялечки – 25 діб, у степовій зоні – відповідно 29-36 і 13-18 діб.
Оптимальною температурою для розвитку личинок і лялечок є +26…+28°С, при +10…+12°С розвиток припиняється. Для повного циклу розвитку горохового зерноїда потрібна сума ефективних температур 516-640°С. За оптимальних строків збирання врожаю гороху (в липні) в зернах знаходяться тільки личинки, у серпні – лялечки й жуки. Шкідник розвивається в одному поколінні. Пошкодження зерна призводить до зниження його маси, якості та схожості. В екскрементах личинок міститься алкалоїд кантаридин, тому пошкоджене зерно не можна використовувати в їжу та на корм худобі.
Заходи захисту. Дотримання сівозмін. Своєчасні збирання й обмолочування гороху, рання оранка поля. Фумігація насіннєвого гороху дозволеними препаратами при зараженості зернівкою 10 насінин на 1 кг при вологості зерна не більш як 15,5 %. Обприскування насіннєвих і фуражних посівів гороху інсектицидами (СуперБізон, Нокаут, Командор, Залп) у фазу початку цвітіння проти горохового зерноїда при наявності 10 жуків на 100 помахів сачком або 10 жуків на 100 рослинах.
