Ряд твердокрилі – Coleoptera
Родина пластинчастовусі – Scarabeidae
Поширений в Україні повсюдно, але частіше в Поліссі та північному Лісостепу, а також у передгір’ях Криму. Жуки пошкоджують недозрілі зерна пшениці, жита, ячменю, могару; личинки – бульби картоплі, корені буряків, зернових злаків.
Морфологічні ознаки. Жук 10,5-13 мм завдовжки, чорний із зеленуватим металічним полиском; надкрила буро-жовті з чорним малюнком у вигляді хреста, який може повністю редукуватися. Яйця білі, округлі, завдовжки 1,5-2 мм. Личинка розміром до 28 мм, жовтувато-біла, дугоподібно вигнута, м’ясиста, з коричневою головою і добре розвиненими ногами.
Біологічні особливості. Жуки літають з кінця травня до кінця липня. Масовий літ – 5 червня – 19 липня. Цикл життя, тривалість генерації такі самі, як у жука-кузьки, але цей вид більш мезофільний.
Заходи захисту. Лущення стерні з наступною глибокою зяблевою оранкою, міжрядний обробіток ґрунту просапних культур і парових полів на 10-12 см (наприкінці травня – на початку червня) для знищення личинок і лялечок. Обробка крайових смуг зернових колосових культур у період наливання зерна інсектицидами (СуперБізон, Нокаут, Командор, Залп) за наявності 3-5 жуків на 1 м2.
