Ряд напівтвердокрилі – Hemiptera
Родина щитники-черепашки – Scutelleridae
В Україні поширена в лісостеповій зоні й Поліссі, де іноді завдає шкоди. Внаслідок шкідливості помітно знижуються харчові та технологічні якості врожаю пшениці.
Морфологічні ознаки. Дорослі клопи й личинки подібні до шкідливої і маврської черепашок, але відрізняються від них більшими на 1,5-2,5 мм розмірами тіла, крім того, виличні пластинки довші за наличник і сходяться попереду нього.
Біологічні особливості. Упродовж року розвивається в одному поколінні. За екологічними особливостями і циклом розвитку подібна до маврської черепашки. Іноді спостерігається у підвищеній чисельності, але спалахів її не дає.
Заходи захисту.Одним із найважливіших прийомів зниження шкідливості є збирання врожаю в ранні й стислі строки, впродовж 7-8 діб, яке скорочує період живлення клопів зерном. Це позбавляє їх джерел живлення, накопичення життєво необхідних речовин. Застосовують позакореневе підживлення пшениці сечовиною (50-60 кг/га) у фазу молочної стиглості для поліпшення якості зерна.
Основним методом захисту врожаю є обприскування посівів інсектицидами (Командор, Залп, СуперБізон, Нокаут). Проти клопів, що перезимували, посіви обприскують за наявності 2-4 екз/м2.
Для максимального збереження якості зерна строки хімічних обробок інсектицидами мають бути диференційованими, з урахуванням чисельності личинок. За чисельності понад 30 личинок на 1 м2 (зростання й масове розмноження) оптимальним строком обробки є період формування зерна – початок молочної стиглості.
Посіви, перспективні для отримання кондиційного зерна цінної і сильної пшениці, обприскують за наявності 1-2, а рядові – 4-6 личинок на 1 м2. Економічний поріг шкідливості (ЕПШ) уточнюють залежно від стеблостою і урожайності, яка прогнозується.
