Ряд твердокрилі – Coleoptera
Родина листоїди – Chrysomelidae
В Україні поширена повсюдно, в окремі роки домінує над червоногрудою. Пошкоджує переважно озиму пшеницю, рідше жито і овес.
Біологічні особливості. Спосіб життя такий самий, як у червоногрудої п’явиці, але личинки заляльковуються безпосередньо на рослинах. Зимують жуки в рослинній підстилці, дернині злакових трав, у купах трави і соломи або в ґрунті на глибині до 5 см. Упродовж року розвивається в одній генерації.
Заходи захисту. Для обмеження розмноження та шкідливості п’явиць потрібно уникати посівів вівса та ярого ячменю поблизу минулорічних посівів цих самих культур та сівби їх у ранні строки. Ранньостиглі сорти вівса та сорти ярої пшениці з опушеними листками пошкоджуються менше. Лущіння стерні після збирання ячменю та жита значно зменшує кількість зимуючих жуків. Хімічні засоби (Командор, Залп, СуперБізон, Нокаут) доцільно застосовувати лише в тому разі, якщо чисельність п’явиці перевищує економічні пороги шкідливості, а саме жуків 40-50 екз/м2 у фазу виходу в трубку (озима пшениця) і 10-15 екз/м2 на ярому ячмені; личинок – 0,5-0,7 екз/стебло на озимій пшениці, 0,5-0,7 екз/стебло на ярому ячмені та вівсі..
