Головна/ALFA Science/Енциклопедія шкідливих об'єктів/Шкідники/Шкідники зернових колосових культур

Звичайна злакова попелиця – Schizaphis graminum Rond.

Ряд рівнокрилі – Homoptera

Родина афіди Aphididae

Поширення. В Україні частіше трапляється на півдні лісостепової зони, у Степу і Криму, в інших районах у масовій кількості буває рідше. Пошкоджує пшеницю, ячмінь, овес, сорго, рис, жито, суданську траву, живиться на багатьох дикорослих злаках.

Морфологічні ознаки. Безкрилі партеногенетичні самки-засновниці розміром 2,7-2,9 мм, світло-зелені, з поздовжньою зеленою смугою посередині спини. Яйце – 0,6 мм, видовжено-овальної форми; свіжовідкладене – зеленувате, з часом темніє і стає чорним.

Біологічні особливості. Життєвий цикл однодомний. Живе великими колоніями на нижній і верхній поверхнях листя злаків. Зимують яйця на листі сходів озимих культур і дикорослих злаків. Засновниці виходять з яєць, що перезимували, на початку – в середині квітня. За теплої сухої погоди попелиця розмножується в масовій кількості, особливо в південних районах, де завдає більше шкоди при відсутності вологи.

Упродовж вегетаційного періоду може розвиватися в 10-12 генераціях. У місцях пошкоджень рослини знебарвлюються, іноді червоніють. Крім безпосередньої шкоди попелиці переносять вірусні захворювання злаків.

Заходи захисту. Використання ранньостиглих сортів; внесення азотних добрив. Крайові обробки інсектицидами (Командор, Нокаут, СуперБізон, Залп) за наявності 150 екз/м2 у осередках та у фазі наливання зерна при заселенні 50 % і більше колосся з чисельністю понад 20 екз/м2 на 1 колос.

Препарати