Головна/ALFA Science/Енциклопедія шкідливих об'єктів/Хвороби/Хвороби сої

Сіра гниль - Botrytis cinerea Pers. ex Fr.

Збудник хвороби - недосконалий гриб Botrytis cinerea Pers. ex Fr.

Поширення. В Україні хвороба відмічається в усіх районах вирощування сої. Найбільшого поширення вона набуває у районах з прохолодною та вологою погодою в другій половині вегетації сої.

Шкідливість сірої гнилі полягає в зниженні врожаю зерна та посівних якостей насіння. Хвороба може бути причиною недобору 30-35% урожаю.

Ознаки ураження. Звичайно хвороба проявляється у фази наливу бобів і дозрівання. Патоген уражує різні органи рослин: листя, черешки, стебла, боби та насіння. На уражених органах спочатку з'являються буруваті плями з розпливчастими краями, що поступово переходять на здорові тканини, зливаються і охоплюють більшу їх частину. Місця ураження набувають буро-зеленого забарвлення і у вологу погоду загнивають. У посушливий період вони мають вигляд буруватих сухих виразок.

Місця ураження при підвищеній вологості вкриваються тонким нальотом міцелію сірувато-бурого кольору з масою спор - конідій, рихлі скупчення яких є характерною ознакою сірої гнилі. Уражені стебла часто надламуються, листки та велика кількість квіток і зав'язей обпадає.

При ураженні бобів на початку їх формування насіння в них не утворюється, такі боби вкриваються спороношенням патогена, загнивають і відпадають, а при відсутності опадів стають пласкими і залишаються тривалий час на рослині. У фазі повної стиглості боби уражуються за умов затяжної дощової погоди - гриб викликає виразки або загнивання.

Насіння в уражених бобах утворюється недорозвинене, на ньому з'являються бурі розпливчасті плями. В умовах вологої камери таке насіння загниває і вкривається спочатку білим пухнастим нальотом міцелію гриба, а з утворенням спороношення наліт набуває попелясто-сірого забарвлення.

Джерелом інфекціїє уражене насіння, рослинні рештки та ґрунт.

Розвиток хвороби. Після перезимівлі склероції проростають міцелієм з конідіальним спороношенням або утворюють плодові тіла з аскоспорами. У наших умовах розвивається, як правило, численне конідіальне спороношення. Оптимальною для проростання спор є температура +18˚С.

Заходи захисту. Дотримання чергування культур у сівозміні, просторової ізоляції нових посівів культури від минулорічних; вирощування відносно стійких сортів, посів в оптимальні строки здоровим насінням; протруювання насіння (Альфа-Стандарт, Венцедор); знищення післязбиральних решток. При сприятливих для розвитку хвороби умовах застосування фунгіциду (Фенікс Дуо).

Препарати