Збудник хвороби - сумчастий гриб
Sclerotinia sclerotiorum (Lib.) de Bary
Поширення. В Україні хвороба поширена повсюдно, особливо у районах зі значною кількістю опадів. Збудник хвороби є поліфагом і, крім сої, уражує багато інших культур.
Шкідливість. У сприятливі для розвитку хвороби роки, кількість уражених рослин досягає 20-30%, сильно уражені рослини гинуть. Недобір урожаю з однієї рослини може становити 10-100%.
Ознаки ураження. При ураженні у фазі сходів підсім'ядольні коліна, а інколи і коріння рослин, стають водянистими, загнивають. Сім'ядолі втрачають тургор, здаються обвареними, рослини розпластуються по землі. В подальшому захворювання немов би затухає, а потім, за сприятливих умов, дає новий спалах і прогресує від початку наливу бобів до повної стиглості.
Але найчастіше біла гниль проявляється у фази бутонізації та цвітіння сої. У дорослих рослин уражуються стебла, бічні пагони, боби, насіння. На стеблах та окремих пагонах з'являються світлі плями, які у вологу погоду перетворюються у мокру гниль, а в суху - на трухляву масу.
Характерним візуальним проявом білої гнилі є в'янення верхніх листків і поникання верхівок головного стебла або бокових пагонів, при цьому уражене листя має вигляд обвареного. Симптом в'янення проходить раптово та швидко: тканини, що втратили тургор, швидко (за 2-3 доби) некротизуються і засихають.
Джерела інфекції. Зберігається збудник хвороби міцелієм на рослинних рештках та насінні, а також склероціями в ґрунті або у вигляді домішок в насінні. У ґрунті склероції не втрачають життєздатність декілька (6-8) років.
Розвиток хвороби. Навесні на склероціях, незаораних чи заглиблених у ґрунт не більш ніж на 3 см, формуються воронковидні плодові тіла (апотеції), з яких вітром та комахами розносяться аскоспори. Вони є джерелом первинного інфікування молодих рослин сої. Протягом вегетації патоген розповсюджується шматочками грибниці, що уражують здорові рослини за умов підвищеної вологості та температури +18…+26°С. В рослинах Sclerotinia sclerotiorum розвивається в широкому діапазоні температур (від +1…+2° С до +30°С) і при оптимальній вологості повітря 60-80%.
Заходи захисту. Вирощування відносно стійких сортів, дотримання чергування культур у сівозміні, просторової ізоляції нових посівів культури від минулорічних. Не можна вирощувати сою на одному і тому ж полі раніше як через 8 років. Знищення післязбиральних решток, ретельне очищення насіння від склероціїв, протруювання насіння (Венцедор, Альфа-Стандарт). При сприятливих для розвитку хвороби умовах застосування фунгіциду (Фенікс Дуо).
